На Івана, на Купала

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Івана Купала. За народним повір’ям, у цей день відбуваються різні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби, сонечко спускається з неба, щоб викупатись у річці, а опівночі вогнистим цвітом зацвітає папороть. Активною стає всяка нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики.
Поринути в атмосферу таємничості та краси мали змогу всі охочі, які відвідали відкрите заняття з народознавства студентів групи ПО-34. Глядачі зблизька поглянули на русалок з довгим зеленим волоссям, дізнались таємниці їхнього полювання на красивого парубка, якого заманювали вглиб лісу чудовими піснями та танцями.  Батько – лісовик привів на наше свято мавок, в руках вони тримали чар-зілля, про цілющу силу якого розповіли присутнім. Це дійство перенесло всіх в спекотне літо, де дівчата плели вінки, співали купальських пісень, стрибали через багаття, яке запалював вогневик.
Рід наш прекрасний духовністю. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу і красу з її лона. Продовжуймо справу наших предків!