Ми, студенти Педагогічного відділення групи ПО-14 , вітаємо всіх із початком нового навчального року і хочемо поділитися першими спільними враженнями.
1 вересня розпочалося для нас урочистою лінійкою на подвірʼї університету. Звучали святкові промови та привітання, але найбільше запамʼяталося те, що тепер наше майбутнє, а разом і з ним майбутнє України, залежить від кожного з нас, від нашої праці, наполегливості та відповідальності. Ці слова не просто закарбувалися у памʼяті, але й стали підґрунтям для перших кроків у студентському житті. Вони нагадують, що кожна пара, кожен конспект і навіть найдрібніша щоденна робота мають сенс. А також — надихають докладати зусиль і не боятися труднощів, адже від нашої наполегливості залежить не лише особистий успіх, а й власне життя і життя нашої країни.
Після урочистостей першокурсники попрямували до коледжу на годину куратора, де познайомилися із нашим академнаставником — Максимцем Богданом Володимировичем. Але війна нагадала про себе. Гул сирени в місті, тривога наповнили простір. Ми спустилися в укриття. Це вже частина нашої реальності, але з кожним днем приходить більше усвідомлення, що ми живемо і навчаємось попри все.
Наступні дні промайнули непомітно. Нові аудиторії, розклад, який постійно змінювався, нові викладачі й перші завдання. Здавалося, що день розтягується на два: стільки всього довкола, стільки нових облич, стільки інформації. Шукали потрібні кабінети, губилися в коридорах, разом зрозуміли, як працює студентське життя.
І попри всі труднощі, наша група швидко знайшла спільну мову, усі згуртувалися в дружню команду. Навчилися підтримувати одне одного, підказувати дорогу, ділитися конспектами й жартами на перервах.
Уже за тиждень ми зрозуміли: навчання тут — це не лише лекції і семінари. Це живий діалог, постійний рух, маленькі відкриття щодня. Ми вчимося мислити, дискутувати, приймати рішення, а ще — цінувати кожну мить спокою, бо за вікном досі гучно й непевно.
А також, особлива подяка ЗСУ та усім тим, хто віддав своє життя за нашу можливість вчитися та відчувати безпеку кожного дня.
Особисто від мене це був початок великої дороги. Є хвилювання, але воно приємне: воно штовхає вчитися, шукати, діяти. Хочу вбирати в себе кожну можливість, яку дає коледж, і вірю, що це тільки початок великої подорожі.
Авторка допису: Наталія Гарасимів, студентка групи ПО-14
Авторка світлин: Аліна Фесинець студентка групи ПО-14
Авторка відео: Адріана Старчук студентка групи ПО-14
