Сьогодні в коледжі було щось більше, аніж просто черговий навчальний день. Група ПО-41 спільно з куратором Триногою Любов Орестівною відвідали кінотеатр. Переглянули фільм “Да Вінчі”. Це був не просто перегляд кіно, а момент, коли екран ожив і нагадав про реальність, яку ми часто витісняємо на задній план, занурюючись у буденність.
У затишному залі кінотеатру раптом стало тісно від емоцій. На екрані кадри з фронту: холодні окопи, бруд, який налипає на взуття; погляди, які неможливо забути. Це погляди наших бійців, тих, хто зараз стоїть на передовій, захищаючи кожен клаптик землі на якій ми ходимо до коледжу, зустрічаємо друзів, мріємо і будуємо своє майбутнє.
Під час перегляду фільму було чути, як хтось схлипує та витирає сльози, як тихо вдихають люди, намагаючись не дати болю прорватися назовні. Бо ця історія не про когось далекого. Вона про кожного з нас. Ми маємо можливість вчитися, ходити в кіно, планувати майбутнє, бо вони, такі як Дмитро, тримають наш спокій на своїх плечах.
Цей фільм став для нас нагадуванням, що знання – це сила, яку ми повинні використовувати для відновлення країни. Але разом з тим, важливо пам’ятати, чому ми сьогодні можемо вчитися в мирних умовах. Ми маємо обов’язок перед тими, хто зараз виборює мирне небо.
Після завершення сеансу всі мовчки виходили з кінотеатру. Думки не давали спокою: “А що я можу зробити вже сьогодні, щоб допомогти своїй країні?” Можливо, це ще одна відповідь на питання, навіщо ми вчимося. Не для себе, а для того, щоб знання стали нашою зброєю в боротьбі за світле майбутнє.
Підготували
Студентки групи ПО-41
Христина БОДНАР, Юлія ПЕНГРИН
